¶ Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!

 Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,

 і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!

 ¶ Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.

 Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,

 не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!

 ¶ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.

 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!

 ¶ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!

 ¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!

 ¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.

 ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!

 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.

 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.

 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.

 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!

 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!

 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!

 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!

 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...

 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.

 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!

 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,

 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!

 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!

 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!

 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.

 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!

 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!

 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.

 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!

 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.

 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!

 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!

 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.

 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.

 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!

 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.

 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.

 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!

 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,

 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!

 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!

 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!

 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.

 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!

 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,

 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!

 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.

 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.

 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!

 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!

 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!

 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.

 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!

 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.

 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.

 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!

 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.

 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.

 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.

 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.

 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!

 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!

 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.

 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!

 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.

 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!

 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.

 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.

 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!

 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!

 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!

 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.

 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.

 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.

 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.

 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.

 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!

 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!

 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...

 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.

 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?

 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.

 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!

 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!

 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!

 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.

 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,

 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.

 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!

 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.

 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!

 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.

 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!

 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!

 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!

 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!

 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!

 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.

 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.

 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!

 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!

 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.

 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.

 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!

 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!

 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.

 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.

 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.

 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.

 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.

 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.

 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!

 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!

 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!

 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.

 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.

 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!

 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.

 Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.

 ¶ Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.

 ¶ Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!

 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!

 ¶ Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.

 ¶ Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.

 Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!

 ¶ Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.

 ¶ Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.

 ¶ Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.

 ¶ Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.

 ¶ Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.

 ¶ Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!

 ¶ Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!

 ¶ Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...

 ¶ Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,

 бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!

 ¶ Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.

 ¶ Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.

 ¶ Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.

 ¶ Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.

 ¶ Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!

 Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!

 ¶ Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!

 Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!

 ¶ Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.

 Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.

 ¶ Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

 ¶ Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,

 та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!

 ¶ Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!

 ¶ Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!

 Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!

 ¶ Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.

 ¶ Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

 ¶ Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!

 ¶ Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.

 ¶ Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!

 ¶ Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.

 ¶ Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.

 ¶ Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.

 ¶ Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!

 ¶ Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.

 ¶ Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.

 ¶ На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.

 ¶ Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.

 Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!

 ¶ Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!

 Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!

 ¶ Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.

 ¶ Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.

 ¶ Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.

 Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!

 ¶ Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!

 ¶ Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...